Пошук
АНОТАЦІЯ
Поширена в Україні практика нарощування обсягів агровиробництва та показників його рентабельності за рахунок виснаження агроресурсного потенціалу міжнародною спільнотою економічно розвинених країн визнана екологічно та економічно збитковою і безперспективною. Найбільш ефективним шляхом вирішення проблеми підвищення рентабельності агровиробництва на тлі збереження агроресурсного потенціалу вбачається формування фінансово-економічних умов залежності прибутків сільгоспвиробників не лише від обсягів і якості врожаїв, а ще і від показників стану ґрунтового покриву. Важливу роль у цьому контексті, з огляду на потенційну можливість подальших продажів вуглецевих одиниць, відіграє динаміка запасів вуглецю, що залежить від змін запасів гумусу, а тому є фактором родючості сільськогосподарських земель та збалансованого розвитку агросфери. Назріла необхідність упровадження низьковуглецевого землекористування, за яким забезпечується невід'ємний баланс вуглецю в ґрунтах, що відповідає необхідності реалізації завдань прийнятої Урядом України «Концепції реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року». Центральну роль тут відіграє об’єктивне врахування вартості земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що напряму пов’язано з нормативною грошовою оцінкою, від якої залежать обсяги необхідних платежів та виплат. Відповідно, збільшення запасів вуглецю, що сприяє підвищенню рівня капіталізації агроугідь, вбачається найбільш ефективним досягти через удосконалення методу нормативної грошової оцінки, що і запропоновано у статті.
Ключові слова: низьковуглецеве землекористування, агроресурсний потенціал, землі сільськогосподарського призначення, нормативна грошова оцінка, ґрунти.
АННОТАЦИЯ
Распространенная в Украине практика наращивания объемов агропроизводства и показателей его рентабельности путем истощения агроресурсного потенциала международным сообществом экономически развитых стран признана экологически и экономически убыточной и бесперспективной. Наиболее эффективным путем решения проблемы повышения рентабельности агропроизводства на фоне сохранения агроресурсного потенциала видится формирование финансово-экономических условий зависимости прибыли агропредприятий не только от объемов сборов урожаев, а и от показателей качественного состояния почвенного покрова. Ключевым среди этих показателей, по нашему мнению, принимая во внимание потенциальную возможность последующей продажи углеродных единиц, является динамика запасов углерода, что зависит от запасов гумуса и определяет уровень их плодородия. Назрела необходимость внедрения низкоуглеродного землепользования, что обеспечивает неотрицательный баланс углерода в почвах и является откликом на необходимость реализации заданий принятой правительством Украины «Концепции реализации государственной политики в сфере изменения климата на период до 2030 года». Центральную роль здесь играет объективная оценка стоимости земельных участков сельскохозяйственного назначения, что прямо связано с нормативной денежной оценкой, от которой, в свою очередь, зависят объемы необходимых платежей и выплат. Соответственно, увеличения запасов углерода на сельскохозяйственных землях, что является индикатором их качественного состояния и способствует повышению уровня капитализации угодий, представляется наиболее эффективным достичь через усовершенствование нормативной денежной оценки, что и предложено в статье.
Ключевые слова: низкоуглеродное землепользование, агроресурсный потенциал, земли сельскохозяйственного назначения, нормативная денежная оценка, почвы.
ANNOTATION
The practice of increasing agricultural production volumes and indicators of its profitability due to the depletion of agro-resource potential has been widespread in Ukraine has been recognized by the international community of economically developed countries as loss-making and hopeless track in environmental and economic terms. The most effective solution to this problem seems through the formation of financial and economic conditions in which the profitability of agro-enterprises becomes dependent not only on the volumes of harvest, but also on indicators of the quality of soil cover, which acquire agricultural land as a result of the realization of agro-industrial activities. The key among these indicators is the dynamics of carbon stocks that are depending on humus stocks and determines the level of their fertility, given the potential for the next carbon sales. There is a need to introduce low-carbon land use, which ensures an non-negative balance of carbon in soils and meets the need for realization of the tasks adopted by the Government of Ukraine in the "Concept of implementation of the state policy in the field of climate change for the period up to 2030". An objective, transparent and timely assessment of the value of agricultural land is central to this, which is directly related to the normative monetary valuation, from which, in turn, the volume of necessary payments and the level of its prices depend on it. Accordingly, an increase in carbon stocks in agricultural land, which is an indicator of their quality and contributes to the increase in the level of agricultural production, is most effectively achieved through the improvement of the method of normative monetary assessment, which is proposed in this article.
Key words: low carbon land use, potential of agricultural resources, agricultural land, normative monetary valuation, soils.